-
1 глумиться
глумитися, глумувати, глузувати з кого, на глум, на глузи брати кого, кепкувати, кпити, шкелювати з кого, коверзувати над ким, знущатися з кого.* * *(над кем-чем) глуми́тися (з ко́го-чо́го, над ким-чим); ( издеваться) знуща́тися; ( насмехаясь) глузува́ти, кепкува́ти, кпи́ти (кплю, кпиш, мн. кплять), кпи́тися (кплю́ся, кпи́шся, мн. кпля́ться) -
2 ругаться
1) ла́ятися, свари́тися2) ( над кем-чем - глумиться) глуми́тися, -млю́ся, -ми́шся, знуща́тися (з кого-чого, над ким-чим) -
3 надругаться
над кем наругатися (несов.) глумитися, поглумитися, глумувати, поглумувати, знущатися, назнущатися з кого, брати, взяти на глум кого, (гал.) поругатися (несов.) ким; срв. Глумиться и Издеваться.* * *(над кем-чем) наруга́тися (з кого-чого, над ким-чим), учини́ти нару́гу (над ким-чим), поглуми́тися, -млю́ся, -ми́шся, назнуща́тися (з кого-чого, над ким-чим); диал. позбиткува́тися, -ку́юся, -ку́єшся (над ким-чим) -
4 насмехаться
насмеяться над кем, чем сміятися, насміхати(ся) и (редко) насміватися, насміяти(ся) з кого, з чого, (редко) кому, чому, посмішкувати, посмішк(ов)уватися, напосмішкуватися, глузувати, поглузувати, глумувати, поглумувати, глумитися, наглумитися, кепкувати, покепкувати (пров.) кпити(ся), накпити(ся), закпити, (редко) шкилювати, шкилити з кого, з чого, (поднимать на смех) на глузи (на глум, на кпи(ни), на сміх) брати, взяти кого, що, сміхи збивати, збити з кого; сміх собі робити з кого. [Чи не люблю тебе щиро, чи з тебе сміявся? (Шевч.). Не чує, не бачить, як вороги сміються їй (Шевч.). Може демон який насміхається з мене? (Франко). Зневажливо насмівається з нього (Крим.). Насміялась татарва з бідного Микити (Шевч.). Щоб ви нашому пісному борщеві не насміялися (Зміївщ.). Стали з їх сусіди насміхати (Метл.). З мертвих насміхали (П. Тичина). Хотів я, мати, з сироти насміяти (Чуб. V). З наших сліз вони глузують (Самійл.). З хазяїна кепкує (Грінч. III). Було не кпити з бідного Микити (Номис). Хоч ти сильний, а зі смерти ти даремно кпишся (Рудан.). Маруся з козака накпила (Грінч. III). З усіх моїх фантазій ти гарненько вмів закпити (Крим.). Любила шкилювати з школярів (Яворн.). Шкилить та й шкилить цілий ранок з баби (Чернігівщ.). Щоб сіячів твоїх їх власне покоління на глум не брало і на сміх (Франко). Чого ти сміхи збила із моєї хати? (Гол. I)].* * *
См. также в других словарях:
ГЛУМИТЬСЯ — ГЛУМИТЬСЯ, глумлюсь, глумишься, несовер. (к поглумиться), над кем чем. Издеваться, насмехаться, подшучивать. Глумиться над стариком. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ГЛУМИТЬСЯ — ГЛУМИТЬСЯ, млюсь, мишься; несовер., над кем (чем). Злобно и оскорбительно издеваться. Г. над святыней. | сущ. глумление, я, ср. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
глумиться — над кем чем. С какой то злостною радостью «Емельян» стал глумиться над Иваном Федотычем, поносить его непристойными словами... (Эртель) … Словарь управления
глумиться — ГЛУМИТЬСЯ, несов. (сов. поглумиться), над кем чем. Проявлять (проявить) злобное, оскорбительное отношение к кому л., насмехаясь над кем л.; Син.: Разг. сниж. изгаляться, издеваться, Разг. измываться, Разг. сниж. куражиться [impf. to mock (at),… … Большой толковый словарь русских глаголов
глумиться — млюсь, мишься; нсв. над кем чем. Издеваться, зло насмехаться. Г. над святынями, над человеческими слабостями. Над вами просто глумятся! ◁ Глумление; глумленье, я; ср. Отдать на г. кого , что л. Предать глумленью. Это г. над личностью … Энциклопедический словарь
глумиться — млю/сь, ми/шься; нсв. см. тж. глумление, глумленье над кем чем. Издеваться, зло насмехаться. Глуми/ться над святынями, над человеческими слабостями. Над вами просто глумятся! … Словарь многих выражений
Глумиться — несов. неперех. Издеваться, зло насмехаться над кем либо или над чем либо. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
глумиться — [16/1] веселиться, развлекаться, смеяться над чем либо, кем либо, дурачиться. Классно вчера поглумились! Молодежный сленг … Cловарь современной лексики, жаргона и сленга
поглуми́ться — млюсь, мишься; сов., над кем чем. Глумиться некоторое время. Он любит рассказывать сказки, сочиняет шутливые небылицы, не прочь поглумиться над лодырем. Троепольский, Никитка Болтушок … Малый академический словарь
поглумиться — млюсь, мишься; св. над кем чем. Глумиться некоторое время. Не прочь п. над слабым … Энциклопедический словарь
поглумиться — млю/сь, ми/шься; св. над кем чем. Глумиться некоторое время. Не прочь поглуми/ться над слабым … Словарь многих выражений
